Хронічна депресія, також відома, як дистимія або дистонічний розлад, це різновид легкої депресії, який триває протягом, як мінімум, двох років без будь-якого суттєвого полегшення. Вважається, що їй схильні 6 із 100 осіб.

На відміну від клінічної депресії, дистимія не заважає людині нормально функціонувати. Однак вона не дає жити повноцінним життям. Люди з дистимією перебувають у постійній зневірі та розпачі.

При хронічній депресії у людини спостерігаються щонайменше два з наступних симптомів: поганий апетит або переїдання, безсоння або надмірна сонливість, нестача енергії та втома, погана концентрація, нерішучість, відчуття безвиході. Дистонічний розлад та депресія можуть вражати людину одночасно і цей стан відомий як подвійна депресія.

Як вийти із депресії?

Найчастіше лікарі не в змозі діагностувати дистимію і більшість людей що страждає від неї не отримують лікування. Але як тільки хронічна депресія діагностована, вона лікується за допомогою психотерапії та медикаментозних засобів. Хоча певні зміни у способі життя також здатні допомогти.

Через довгостроковий характер дистимії, немедикаментозне лікування є найбільш відповідним. І тому можуть використовуватися різні форми психотерапії. Психотерапевт повинен запастися терпінням, щоб досягти поліпшення у повсякденному функціонуванні пацієнта, він також повинен ставити короткострокові цілі. Можна спробувати сімейну, парну, групову, когнітивну, міжособистісну та терапію орієнтовану на вирішення.

На цей час немає однозначної відповіді на питання — чи допомагають антидепресанти вийти з депресії. Одні дослідження показують значне зниження симптомів дистимії після приймання антидепресантів, тоді як інші не виявляють жодних поліпшень. Тому плюси та мінуси такого лікування мають зважуватись на індивідуальній основі.

Огляд досліджень, проведений у 2003 році, показав, що трициклічні антидепресанти (ТЦА) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) однаково ефективні для лікування дистонічного розладу. Однак, хоча ТЦА (такі, як «Іміпрамін») дешевші, вони викликають побічні ефекти частіше, ніж СІЗЗС (такі, як «Флуоксетин» та «Сертралін»).

Існують і деякі альтернативні засоби для лікування дистимії. Наприклад, екстракт звіробою може бути настільки ж ефективний, як і антидепресанти, для лікування легкої та помірної депресії. Деякі позитивні ефекти продемонстрували жирні кислоти омега-3, одержані або при вживанні жирної риби, або у вигляді харчової добавки. Цілком можливо, що подальші дослідження дозволять дійти однозначного висновку щодо ефективності омега-3. В цей час можна тільки сказати, що вони безумовно не володіють будь-якими відомими побічними ефектами й безсумнівно, можуть бути рекомендовані для зміцнення здоров'я в цілому.

Інші харчові добавки, які можуть прийти на допомогу, включають вітаміни групи B, калій і цинк. Не завадить перейти на корисне збалансоване харчування. Також слід мати на увазі, що привабливий зовнішній вигляд та аромат їжі можуть стимулювати пригнічений апетит.

Зниження споживання, а то й повне виключення кофеїну, алкоголю та нікотину теж є кроком у правильному напрямку, оскільки всі ці речовини впливають на фізичний та психічний стан. У разі потреби, не бійтеся звертатися за професійною допомогою.

Валеріана може бути корисною у боротьбі з безсонням, яке часом викликає дистимія, а женьшень підвищує рівень енергії. Ароматерапія, акупунктура та інші додаткові методи лікування також можуть бути випробувані. Регулярна фізична активність важлива для кожного, але може бути особливо корисною для людей з хронічною депресією. Під час фізичної активності організм вивільняє гормони радості та задоволення, ендорфіни, а також при цьому відбувається підвищення самооцінки. Крім того, заняття спортом дозволяють полегшити наслідки переїдання та сприяють гарному сну.

Для багатьох людей, підтримка друзів та сім'ї неоціненна. Проте, часом простіше отримати допомогу та підтримку від незнайомих людей. Групи підтримки допомагають багатьом людям поділитися своїми почуттями, знайти друзів та розвинути навички, які допомагають справлятися із хворобою. Відвідування людьми з дистимією груп підтримки, наряду з психотерапією може істотно підвищити ваші шанси на одужання.

Чи може бути хронічна депресія у дітей?

Дистонічний розлад спостерігається у 5% дітей та 8% підлітків. Тоді як основним симптомом у дорослих людей є смуток, у дітей та підлітків це гнів чи дратівливість. Подібні емоції можуть негативно впливати на соціальні навички та навчання, а надалі можуть вплинути на виконання професійних обов'язків та встановити порочне коло, яке здатне викликати велику депресію.

Оскільки діти з дистимією часто мають численні проблеми, лікування має включати заходи щодо їх вирішення, поряд з адекватною підтримкою батьків або опікунів.

Хронічна депресія та надія на одужання

Повне одужання від хронічної депресії — це повільний процес і ніхто не дасть вам 100% гарантії. Але близько 70% пацієнтів одужують протягом 4 років. 50% з них схильні до рецидиву, тому не завадить продовжувати використовувати ті заходи, що призвели до успішного одужання.

Хоча хронічна депресія може бути руйнівною для багатьох сфер життя людини, багато хто чомусь вважає, що має впоратися з цією проблемою самостійно. Через це люди з дистимією можуть не визнавати, що у них є розлад, що піддається лікуванню, а також можуть уникати звернення за допомогою через почуття сорому. Але більшості пацієнтів можна допомогти та покращити їхнє самопочуття, навіть якщо на це піде кілька місяців. Тому, зверніться до лікаря, якщо симптоми погіршилися, якщо попри лікування ви не бачите покращень, або якщо вас відвідують думки про смерть та самогубство.